Коли спекотно, задихається село
І екологія навкруг страждає –
Це пан все фермівське лайно
Людям на голову зливає.
Панські парфуми в кожний дім:
Ковтайте, нюхайте оту гидоту!
Над ним не гряне правди грім,
Бо в пана на безкарність квота.
Мухи в борщ, мухи в компот…
Нахабно нечисть лізе в хату –
Не можна відкривати рот,
Бо будеш мухами блювати.
Проблем ніяких пан не визнає,
Всі рішення за грошики купує.
За наш рахунок їсть і п’є,
Нас зневажає, не цінує.
Забрався високо на трон,
У нього ж влада, в нього сила…
Не пахне фермою Херсон,
Тільки товстіше в пана рило.
А що ж село? – якесь інертне.
Більшість лакузи, донощики і холуї,
Ще хтось боїться без води померти,
Третина в пана їсть з руки.
Як зупинить оце свавілля?
Де влада, сила, кара де?
Коли настане час прозріння,
Коли ж закон в село прийде?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843198
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.07.2019
автор: Не Тарас