Вже вісь земна скрегоче від тертя,
Між полюсами простяглася втома,
Віки злітають, в прірву небуття
І ми під сонцем, мов чужі... Не вдома
І все уже давно... давно не так,
І холодом, крізь ніч, далекий космос,
Стрімка Земля несеться наугáд,,
В страшну і незворотню невідомість
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843105
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.07.2019
автор: П.БЕРЕЗЕНЬ