Ми зустрілися якось у пору осінню,
Коли птахи летіли у теплі краї.
Ти до себе, мене, запросив на весілля
Я дивилась зажурено в очі твої...
Пригадалось минуле і зустрічі наші,
Де співали птахи у вишневім саду.
Веселились, блукали немов в "Вернісажі"
І не знали, що щастя, несе нам біду...
Ми ж були із тобою немов одне ціле,
Наче голка і нитка, мов сонце і день.
А сьогодні... Враз листя з дерев облетіло
І не чути в садах більш пташиних пісень...
У твоєму дворі веселяться музи́ки,
Ти сьогодні із іншою йдеш під вінець.
А кохання самотнім лишилось навіки,
Воно більше не буде тривожить сердець...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843028
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.07.2019
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)