…по п'яти…

І  най  би  нам  
натрапити  на  зливу,
і  повінню  
наповнити  вуста.
В  саду  із  яблук  
білого  наливу
у  ніч,  коли  
Рапунцелі  коса
розплетена  
спадатиме  на  п'яти  
гойдатимуться  живо  
стремена.
і  най  би  нам  забути  
і  не  знати
адреси  ,  
телефони,  
імена.

Минеться  
з  часом  збурена  стихія
і  блискавка  
затягнеться  як  шрам.
Коли  від  сліз  
для  тебе  я  змалію...
Сміятися!  
Сміятися  
пора.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842782
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.07.2019
автор: Окрилена