Комусь написано нудні чужі слова,
Комусь теплом до дна наповнені бокали,
Схилилась на плече, як поруч, голова,
Мов змовившись, вітри блаженно замовчали ...
Комусь без імені, чужому, просто так,
Що з того, що тепер пече в очах,
Що з того, що від струн бринить несмак,
І мудрий навіть не дивак, а просто так ...
Чомусь це так тепер найкраще - в нікуди
Бери за руки, тож осліп, кудись веди,
Якби ж то знати ще тоді, що все в одне
Насправді зводиться, близьке таке ж чуже ...
Якби ж то знати, що чуже таке ж близьке ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842755
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.07.2019
автор: Дружня рука