Погляд твій вибиває землю з під ніг. І починається
політ, що перехоплює дух і прискорює серцебиття і починається
бродіння любові по всьому єству. І душа її відчула. І небеса стали
так близько.
Та спуститись з небес і знайти свою точку опори сам
уже не в силі. Як бути, людоньки милі?
Та добре, що земля притягає любов. І ти уже стоїш
на ній знов. І тримаєшся її міцно, бо коріння твоє тут. І проросло
воно так глибоко. І тримає тебе земля, а небеса завжди манять.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842740
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.07.2019
автор: яся