Хоч одна гарна!

Коли  слухали  в  суді
Справу  про  розлуку,
Намагався  нарсуддя
Розігнати  скуку.
Попросив  він  пояснить
Розлуки  причину
І  підсудний  відповів:
- Погана  дружина.
Нарсуддя  звернувся  в  зал:
- Любі  громадяни!
Підійміться  в  кого  й  ще
Дружина  погана?
ЧОловіки  піднялись,
Що  аж  зал  здригнувся,
А  на  милицях  один
І  не  ворухнувся.
- Хоч  одна,  -  каже  суддя,  -
Гарна  появилась?
Та  присутній  заявив:
- Тут  ви  помилились.
Я  б  найперший  підхопивсь,
Не  брешу,  їй  Богу!
Та  жона  мені  кілком
Перебила  ногу.
27.09.1995

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842738
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 22.07.2019
автор: САВИЧ