Не з нашим розумом, осягнути, як виглядає Бог.
Я тільки знаю, що Той, хто запустив моє серце,
Той запустив і Всесвіт.
Ліна Костенко
Божий іспит
Невмируща жура, як осінній кивок –
легкокрилим туманом спливає...
Непомітний плин щастя... Життя – наш оброк?
Кажуть ще – тінь ілюзії, майя...
Ні! Тримає кохання увесь білий світ,
підіймає на крилах любові.
Ждуть наснага й терпіння, Небес заповіт
і Природи спасіння в обнові.
Синусоїда змін, смуга ночі і дня,
зліт й впадіння черго́ве в невдачу –
то дорога на світлі, в незбіжних тінях...
Божий іспит – життя наше значить.
22.07.2019р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842729
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.07.2019
автор: Променистий менестрель