Юлия Друнина. Смиряемся мы с мыслью о кончине

Що  смерть  невідворотна  -  ми  вже  звикли.
Змирилися  із  нею  з  давніх  пір.
І  кров  моя  від  жаху  не  застигне,
Хоч  винесений  вирок  і  мені.

Та  скільки  раз  від  думки  ціпеніла,
Я  згадувала,  любий  мій,  про  те:
Закоханих  роз'єднує  могила.
Один  із  двох,  на  жаль,  раніше  йде...

Оригінал:

Смиряемся  мы  с  мыслью  о  кончине,
Смиряемся  ещё  с  ребячьих  пор,
И  кровь  моя  от  ужаса  не  стынет,
Хоть  вынесен  мне  смертный  приговор.

Но  сколько  раз  с  пронзительным  испугом
Я  снова  вспоминала,  дорогой:
Из  двух  людей,  живущих  друг  для  друга,
Один  уходит  раньше,  чем  другой...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842724
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.07.2019
автор: макарчук