Знову розлилася музична струна.
Лірично й драйвово звучала вона.
Бриніли нові та звичні пісні
Так сильно й так м'яко, мов уві сні.
Всіх хвилювала палка енергетика
І чарувала чуттєва естетика.
У вільному всеохопному «океані»
Ширяли «хвилясті жаринки», як у вулкані.
«Живі хмари» пірнали в ясні, мрійливі та незримі хвилі,
А після йшли оглушливі овації, мов потужні зливи.
Ця «безодня прозора» до небес здіймала
І тисячі сердець своїм теплом займала.
Раз по раз мелодійна точність спадала
І любов в безвісті очей малювала.
Фонтанили, квітли враження барвисті,
І клітинки ткали «мурашки іскристі».
Ця тонка стійка мінливість віру прикрашала
І неповторний відблиск у душах залишала.
Поєднались міцність і незабутня ніжність,
Аби цю цінну мить нести в незнану вічність.
23.06.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842667
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.07.2019
автор: Оля Тимошенко