Океан Ельзи (Концерт. Київ, НСК «Олімпійський», 21. 06. 2014)

Хочу  враженнями  поділитися  із  вами
Про  це  грандіозне  та  дивовижне  свято.
Всі  ці  емоції  складно  передать  словами,
Так,  немов  нову  над  круту  вершину  взято.

Яскравим  вогником  падали  тисячі  очей,
І  зорі  мерехтіли  якось  незвичайно.
Єдиним  голосом  співали  тисячі  людей  ‒
Перехопило  подих  –  просто  надзвичайно.

Ця  музика  вище,  вище  неба  підіймала,
Дарувала  незриму  радість  та  любов
І  душу  так  трепетно  та  ніжно  обіймала.
Її  хотілось  просто  слухать  знову  й  знов.

По  тілу  бігали  пронизливі  мурашки.
А  після  пісні  кожної  вибухав  оплесків  вулкан.
Серця  розквітали,  немов  ясні  ромашки.
Здавалося  –  це  справжній,  вільний,  над  потужний  океан.

Стадіон  світився  енергією  вибуховою,
Немовби  небо,  звуком-громом  розривався.
Кожна  пісня  розливалася  хвилею  чудовою.
Цей  легендарний  гурт  в  оваціях  купався.

На  мить  забула  про  усе  на  світі  ‒
Мов  сон  –  і  не  хотілось  прокидатись.
Хотілося  пропасти  в  цьому  цвіті,
Немов  коханню  ніжному  віддатись.

Цю  музику  хотілось,  як  джерельну  воду,  пить
І  слухати  нестримане  серце  биття.
Я  не  забуду  цю  неповторну,  неймовірну  мить.
Вона  залишиться  в  душі  на  все  життя.

                                                                                                                                                                                                                                                                                     12.07.2015

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842666
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.07.2019
автор: Оля Тимошенко