Мудрими словами думка золотіє
Знов буяють барви і синіє вись,
Тільки очі, очі, очі вже не тії,
Не горять так ясно як бува колись.
Літо липнем гарне й в сні таке не сниться
День високим дзвоном лине звідусіль,
Тільки очі, очі втомлені зіниці
Начебто навічно вкарбували біль.
Гусне день поволі в солодкій утомі
Щедрим урожаєм серпень підоспів.
Тільки очі, очі не горять як пломінь,
Погляд тихо никне мов далекий спів.
Ластівки шмигають в трави соковиті
В стозернисте поле в небо голубе,
Тільки очі, очі сумом оповиті
Начебто й не бачать поперед себе.
Парище
2019.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842595
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.07.2019
автор: Мартинюк Надвірнянський