А ТО!

Насувається  ніч  на  небесні  пороги,
Молодик  умиває  високе  чоло,
Пролітають  ключі  повз  нагострені  роги,
Ми  ж  вернулись  туди,  де  усе  почалось.

Де  первісні  закони  і  жи́ли  мотуззям,
Та  якщо  доживеш  –  не  відомо,  яким,
Де  останні  слова  у  підвальній  задусі
Видихають  до  Бога  мої  земляки.

Я  живу  не  давно,  та  усе  пам'ятаю  –
Піджаки  дев'яностих,  злочинців  совка…
Що  із  нами  не  так,  може  хата,  що  скраю,
Чи  ота  /що  гойдає  колиску/  рука?!

У  парламенті  гімн.  Грабували  би  мовчки!
За  свободу  ми  –  тіло!  /Тож,  брате,  воюй!/
Ось  тризуб  і  дивись,  не  зламай  об  заточки,
Ми  ще  й  душу  положим.../звичайно,  твою!/

У  країні,  де  кача  пливе  по  Тисині,
Вкотре  шнуром  у  вирій  летять  журавлі.
Та  голів  догори  не  здійматимуть  свині,
Лиш  коли  їх  колій  задере  від  землі.


[i]Моєму  племіннику,  Івану  Клевчуку,  присвячується.

http://memorybook.org.ua/14/klevchuk.htm

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842552
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.07.2019
автор: Марґо Ґейко