Напишу новий вірш, напишу його так, як умію,
Проспіваю спочатку, можливо в нім пісня живе.
А змінити в нім щось, я напевно таки не посмію,
Коли є душа в вірші, повірте, вона оживе…
Я зберу, як збирав, ще поетів не раз на Волині,
Буде линути пісня, бо буде співати душа.
І над краєм пісенним тумани покотяться сині,
Заспівають поети із рідного серцю коша.
Буду Бога молити, як я це роблю кожнорічно,
Щоб минали нас грози і спеки в ті дні не було.
Ми читатимем вірші такі, що звучатимуть вічно
І також вип’єм чарку, зібравшись за круглим столом.
Ми підставим плече, коли в друзів перо затупилось,
Заспіваємо пісню, де грітимуть душу слова.
Щоб в друзів лице, як небо від хмар ураз прояснилось,
І щоб завжди раділи поети щасливі з коша…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842515
Рубрика: Присвячення
дата надходження 20.07.2019
автор: Віталій Назарук