Молодість малювали вітражами

Коханням  встелялись  наші  дні,
Думки  летіли  десь  до  неба.
А  ми,  молодими  були  такі  чудні,
Ловили  щастя,  і  іншого  не  треба.

Гамселели  долю  разом  з  вітрами,
Малювали  мрію  вітражами.
Босоніж,  ганяли  роси  полями,
Розчинялись  разом  з  міражами.

Я  досі  пам'ятаю,  це  полотно,  
Де  ми  милувась  світанками.
Ходили  з  тобою  на  індійське  кіно,
Ловили  сонячні  зайчики  ранками.

Ці  дні  були  барвисті,  загадкові,
А  з  часом  у  світи  подались.
А  ми  так  прагнули  любові,
І  нектаром  кохання  впивались.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842513
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.07.2019
автор: Віктор Варварич