Дарунки

Вона  дари  вернула  пам’ятні  твої,
дбайливо  обрані,  довірені,  знайомі...
Вони  в  руках  твоїх  --  як  сироти  малі,
що  їм  відмовлено  у  хлібі  і  у  домі.

Вони  вернулися  розгублені,  ні  з  чим,
ти  їх  відвів  туди,  де  їх  не  захотіли
і  у  досаді,  без  пояснення  причин,
у  них  за  спиною  ворота  зачинили.

Це  ніби  діти,  що  не  відають  про  світ
людських  стосунків,  їх  динаміки  складної.
Поміж  веселих,  ніби  сонячний  привіт  –
ті,  хто  в  ошатності  обгортки  шелесткої.

І  ти  сидиш  в  машині,  стиснувши  кермо,
знайшовши  перший  на  шляху  безпечний  клапоть,
сердито  дивишся,  не  бачачи,  у  скло,
себе  долаючи,  щоб  тільки  не  заплакать.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842510
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.07.2019
автор: Вікторія Т.