Ми так давно не зустрічалися з тобою
Твій погляд я відчуваю і тепер
Він був колись наповнений любов'ю
Довгі роки тепло в собі несе
Ми так давно не бачились з тобою
Бажається заглянули у віченьки твої
Були для нас колись ті дні казкові
Багато дарувала тобі своїх віршів
Ми так давно не посміхалися з тобою
Та на душі ́ лишився один сум
Згадай, як ми кохалися весною
Зтихав соловей, слова свої забув
Ми так давно не зустрічалися з тобою
Спливають ро́ки, ідуть у забуття
Наповнюють душі літні дні красою
Не нівечать літа набуті почуття
Спитай мене при зустрічі, спитай
Як довгії роки́ жила без тебе?
Коли зустрінеш, привітайсь
Поцілуй і міцно пригорни до себе
Плаче доля, у мене сльоза пливе
Не відвертайсь, як завше посміхайся
Через море обід, бажаю бачити тебе
Невже чиясь вина, у долі не вагайся
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842467
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.07.2019
автор: Валентина Ярошенко