Спитай мене при зустрічі

Спитай  мене  при  зустрічі,  спитай
Про  що  мої  мелодії  і  грози,
Чи  янголи  у  мій  принишклий  рай
Приходять  ще  визбирувати  роси.

І  принагідно  в  очі  зазирни,
У  них  іще  синіють  океани.
Комусь-таки  тієї  глибини
На  кількасот  життів  щасливих  стане.

Комусь-таки  захочеться  з  долонь
Моїх  надпити  вранішньої  втоми
І  в  час  липневих  зоряних  безсонь
Писати  казку  ситцеву  на  спомин.

А  ти  спитай  чи  мрії  всі  збулись,
Чи  тішить  серце  спалах  матіоли.
Сьогодні  по  душі  дощем  пройдись,
Бо  часто  "завтра"  вже  стає  "ніколи".

Спитай  мене  при  зустрічі...а  втім...
Мовчанням  стрінь.  У  ньому,  кажуть,  сила.
             *********************
Скрізь  бачу  крил  твоїх  далеку  тінь...
Пробач,  що  отак  просто  відпустила...
                     3.07.2019.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842443
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.07.2019
автор: Ірина Кохан