Народивсь в мене син
І садок плодоносить багато…
Побудована хата, в якій я понині живу.
Є у мене любов
І цвіте у дворі рута-м’ята -
Це не казка життєва, а все це моє наяву.
Маю ще завдання,
Хай розсудять мене Бог і люди…
Як політ я побачу онуків своїх наяву.
Одружити дасть Бог
Дочекаюсь, як роду прибуде…
Буду знати тоді, недаремно я в світі живу.
Відлечу я тоді,
Ні про що жалкувати не буду…
Я зробив все, що міг, і єдину на світі любив.
Прийдіть на могилу
Я ніколи про вас не забуду…
Хай люди всі знають, не дарма я на світі прожив.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842315
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.07.2019
автор: Віталій Назарук