Він світ вдихнув, як зв’язане повітря,
В блискуче тіло латексної кульки,
І з губ його, зле|тіло святотатство,
Як в повісті, коли на сторінках,
Нещасний Жан* звернувся до абатства.
А там,
Співали гімни, висікали образи.
А він,
Здавалось диханням своїм,
Весь світ хотів повітрям надихнути,
Тим подихом – невільним, боязким,
В його сферичне і прозоре тіло,
Любов яку не розділив ні з ким.
І тільки кульки – дихання любові,
Безликі віддихи, безликі та безмовні.
Жан* - персонаж повісті "Жонглер Богоматері", автор Анатоль Франс.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842293
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.07.2019
автор: Володимир Каразуб