Судження

Кожен  день  в  павутині  суджень,
Кожна  мить  –  безперервний  потік
Безликих  думок  і  напружень,
Що  зустрічають  на  річці  Стікс.

А  де  б  зустрілися  ми,  запитаю,
В  судженнях  поглядів  перших?
Чом  же  воно  в  голові  не  стихає
Шум,  що  від  подиху  легший?

І  десь  за  вікном  гуляє  народ,
І  судиться  мовою  мертвих,
Шукає  думок,  нещасних  пригод
І  поглядів  заздрістю  стертих.

Ми  засуджуємо  кожну  долю
І  всіх,  хто  мирно  живе,
Хто  бурхливим  потоком  на  волю
Випускає  річку,  по  котрій  пливе.

Буття,  мов  прочитана  стаття  –
Сюжетні  повороти  –  водоверть.
А  чи  ти  вмієш  повертати  життя?
Тоді  не  спіши  судити  на  смерть.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842266
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.07.2019
автор: Андрій Лагута