ПРАВДА

Кажу  слово  «правда»
До  нього  так  проситься  «мать».
Ни  ненька  рідненька,
А  та,  що  повіями  править.
Бо  правда,  та  рада
Нагайками  душу  хлистать.
Точити  тихенько.
Себе  хоч  на  трупі  прославить.

Вона  однобока,
У  кожного  завжди  своя.
Вона  нетерпима
До  іншої  думки  і  віри.
Та  править  жорстоко.
І  як  її  носить  земля?
То  ж  радісно  й  вільно,
Коли  піде  й  грюкне  дверима.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842071
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.07.2019
автор: Пісаренчиха