На колесах сотні кілометрів.
За вікном то осінь, то зима.
Зелень літа світиться моментом,-
Там долин незвіданий туман.
І пейзажів мимо лине простір,
І зникає в вічність часу мить.
Все в дорозі зрозуміло й просто:
Рух відвічний піснею бринить.
А буває, соковита зелень,
Спуск, зиґзаґ, ліс, ніжністю туман.
Подих затамуєш, бо молебень
Тут природи. Інше – фальш, обман.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842070
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.07.2019
автор: Пісаренчиха