В нікуди з нізвідки
Крокує людина.
Збирає копійки.
Рахує години.
І лиш в серіалах
Знаходить відраду.
То як щастя спалах.
Вона йому рада.
Я теж на підсосі
Сиділа роками.
Життя там лилося.
Чіпляло гаками.
Як вийшла із кола
Омани – не знаю.
Реальність сурова,
Та я її маю.
Загнулась наука.
Вмира промисловість.
Освіта беззуба.
Є шоу натомість.
Нікому не винна.
Ні в чому не певна.
Маленька людина –
Велика проблема.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842041
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.07.2019
автор: Пісаренчиха