[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=bdZX3sP1jGM[/youtube]
Кохання справжнє не проходить,
Ніде не дінеться воно,
Воно не зрадить, десь не бродить,
Дарунок долі, як одно.
Хоч з ним приречені страждати,
Чекати довго, все життя,
Готові навіть все віддати,
Кохать до самозабуття.
Важкий цей шлях, не кожен зможе
Безцінний дар цей зберегти.
Воно на промінь сонця схоже,
Його лиш треба досягти.
Його забути дуже важко,
З тобою поруч день при дні.
І ти живеш, неначе в казці...
Такі от справи тут чудні...
[img]https://resheto.net/images/mater/0-rompic/romantic_pic_30.jpg.pagespeed.ce.sy6x18iu4c.jpg[/img]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842035
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.07.2019
автор: Н-А-Д-І-Я