[b][i]Нас катували, нищили, вбивали,
Нас голодом морили вже не раз,
А ми все забували і прощали -
Звикали потихеньку до образ...
Забулось... як тризуби вирізали
На змучених, скривавлених тілах,
Як язики за мову видирали,
Тамуючи жорстокістю свій страх...
Забулось... Чемні з ворогом і дружні,
Його ще й оберемо до керма,
Щоб знов стерпіти все - ми ж сильні, мужні,
Такої в світі нації нема...
Агов! Просніться, мудрі українці!
Втирайте сльози - досить з нас скорбот!
Від влади одпроваджуйте ординців -
Ми НЕ ОДИН із ворогом народ!
[/i][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842012
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.07.2019
автор: Vita V-D