Пізнє кохання

Вони  були  самотні  в  цьому  світі…
У  суєті  згубилась  їх  любов…
На  схилі  літ  в  душі  настало  літо.
Серця  у  юність  повернулись  знов.
Ні  сильні  грози,  ні  пориви    вітру
Не  в  змозі  знищить  ніжні  почуття.
Не  берег  це,  де  хвиля  напис  зітре…
Така  любов  не  йде  у  забуття.
Така  любов  цінує  кожне  слово,
І    дотик  рук  з  магічним  їх  теплом,
Вуста  ще  мають  меду  смак  чудовий,
Й  дарунок  долі  -  ще    одне  крило.
 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841775
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.07.2019
автор: Любов Таборовець