Моя хата скраю

Іде  війна.  Десь  там  вона.
І  добре,  що  не  в  мене,  й  не  зі  мною.
І  я  така  тут  не  одна  -
Волію  я  займатися  собою.  

Потрібен  нам  дешевий  газ,
Потрібно,  щоб  понизили  тарифи,
Щоб  щось  зробили  вже  для  нас,  
А  то  щодня  підсовують  лиш  міфи.

І  не  вникаю  я  в  ніщо,
Бо  завжди  буде  моя  хата  скраю.
Шкода,  що  гинуть..  Ну,  а  що
Я  можу  вдіяти  отут?  -  Не  знаю.  

В  Росію,  чи  в  Європу  шлях?  
Плювать..  Хто  їздить,  той  хай  вибирає.
Якщо  і  гинуть  у  боях  –
Мені  до  того  діла  геть  немає.

Коли  лиш  прилетить  снаряд
Й  розірветься  у  мене  на  подвір’ї,  
Тоді  дістану  всіх  підряд
Та  так,  що  буде  навкруги  лиш  пір’я.  

Таких  багато  серед  нас,
Вони  не  бачать  далі  свого  носа,
В  складний  для  України  час
Не  розуміють  звідки  йде  загроза.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841718
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.07.2019
автор: Ольга Калина