Смарагдове місто

Я  йшла  Смарагдовим  містом,
Поки  не  зняла  окуляри.
Повертатись  назад  уже  пізно,
Всі  фарби  нараз  полиняли.
Під  ногами  звичайна  цегла,
І  немає  коштовних  прикрас,
Все  що  робиться  -  недаремно!
Переконувалась  вже  не  раз.
В  багатьох  в  голові  є  тирса,
Серце  з  шовку  б’ється  у  грудях,
Від  ковтка  враз  з’явилась  сміливість,
Галас  мавпи  у  небі  крутять.
Мають  всі  по  бажанню-смарагду,
Від  якого  ростимуть  крила
Чарівник  скаже  Еллі  правду
Робить  все  лиш  бажання  і  віра.
Віра  в  те,  що  існують  чари
В  неповторну,  казкову  бруківку
Йди  по  місту  лиш  без  окулярів
Кожен  день  це  з  смарагдів  сторінка.
У  якій  є  коштовні  знаки
Крапки,  коми,  рядки  знайомі
І  маленька,  вірна  собака,
Із  якою  ти  йдеш    додому.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841575
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.07.2019
автор: Шкурак Тетяна