І томиться, і нудиться у тілі тім дух, немов
законсервований. І як жити, як любити?
Та... раптом виривається він із в"язниці
тілесної на волю. Ось вона воля. Воля - така наша
доля.
І долається любов"ю страх. Ах!
І над плотю запанував дух. Ух!
Постійний рух. Шукаємо Творця Неба і Землі.
Лишень з ним щасливі будуть наші дні.
День новий настає. Любов свою
Господь дає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841191
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.07.2019
автор: яся