Долі полотно

Наближався  вечір  у  своїй  красі,
Умивались  трави  в  вечірній  росі.
Втомою  у  небі  сонце  розлилось,
Прохолоди  з  річки  воно  напилось.

Засюрчали  пісню  свою  цвіркуни,
Засвітились  в  небі  яскраві  вогні.
Вийшов  місяць  -  красень  в  воду  зазирнув,
Ніжну  прохолоду  він  також  відчув.

Капнула  з  листочка  у  траву  роса,
Розплелась  від  вітру  у  верби  коса.
Хтось  прийшов  до  річки,  вербу  обійняв,
Мабуть  в  час  вечірній,  щастя  він  шукав.

Ти  не  там  шукаєш,  -  мовило  воно,
Дуже...  дуже  близько  долі  полотно.
Ти  для  нього  стежку  свою  простели
І  у  свою  душу  впевнено  впусти...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840870
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.07.2019
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)