1.Ну, привіт тобі, Церкво Біла!
Як жилося без мене? Гоже?
Чим ти дихала? Що ти їла?
З ким ділила хліб-сіль і ложе?
ПРИСПІВ:
Біла Церкво! О, Церкво Біла!
Маєш все ти, чого хотіла:
Білі думи твої і цілі,
Українство в душі та тілі.
2.Що для тебе в пріоритеті?
Пісня й праця? Вино і книга?
Хто в портреті, в авторитеті?
Що на серці – мороз, відлига?
3.Знаю, ти свободу втрачала.
Попадала не раз в халепу.
Але й славне минуле мала,
Знала Хмеля ти і Мазепу.
4. Дух козацький ніхто не спутав,
Поміж вулиць, дворів гуляє,
Мріє право тобі здобути
Стати гойним столичним краєм.
5. Крутить млин, котить Росі хвилі.
Жде на успіх твій, Біла Церкво.
Хай все добре росте у силі,
А лихе йде під гостру терку.
03.07.19
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840728
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.07.2019
автор: Крилата (Любов Пікас)