Місяченько ясний…

 Я  піду,    пройдуся  в  споришеве  літо,
Ой  краса,  довкола  налюбуюсь  світом,
Підкрадавсь,  вже  вечір,чути  запах  м`яти,
Поспішу…  стежкою,  милого  стрічати.

Квіточки,  у  житньому    полі  збираю,
У  вишневім  садку  на  тебе  чекаю,
Синьоокий  сокіл,  де  ж  ти  забарився,
Вже    й  лукавий  місяць  донизу  дивився.

   Місяченько,  ясний,  освіти  дорогу,
Ти  з  душі,  забери  всю  мою  тривогу,
 Бравий  вітер,  нехай  розвіє  по  полю,
Буду  з  квітами,  зустрічать  свою  долю.

Запах  липи,  приніс  вітерець  легенький,
Освіжилась,  за  мить,  де  ж  ти  мій  миленький,
У  віночок  вплету  синенькі  волошки,
І  ромашки  білі,  почекаю  трошки.

Бачу  близько,  вже  серденько,  аж  тріпоче,
 Душі  радісно,  пригорнутися  хоче,
Ти  барвистий  віночок-  моя  надія,
Світлі  зорі  знають,  що  збулася  мрія.  

Місяченько,  ясно  освітив  дорогу,
 Любий  разом,  йдемо  до  твого  порогу,
Солов`їна  пісня...  із  лісу  лунає,
Таємничо,  нас  нічка  благословляє.

                                                   30.06  2019р

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840541
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.07.2019
автор: Ніна Незламна