Так багато довкола масок,
Не життя – а театр суцільний.
Кривить губи і душі ласо
Кожен другий, йдучи до цілі.
Так багато довкруж завиди –
Чорна-чорна, немов вугілля.
Вона в’яже добі овиди,
Вона вірі ламає гілля.
Так багато лихого слова,
(Плаче Бог в небесах і храмі!)–
Ріже серце, як ліс на дрова,
Замість хліба підносить камінь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840445
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2019
автор: Крилата (Любов Пікас)