Шепочуть хвилі ніжності слова.
Сонце виціловує засмагле тіло.
Вітер свіжим бризом обійма,
його обіймам віддаюсь без супроти́ву.
Тихий спокій,
Наче у Раю почуваюсь...
В небі білі хмари таємницю бережуть свою,
а навколо так шалено пахнуть трави!
Закриваю очі, і вслухаюсь в світ,
дивний, незбагненно загадковий.
Поруч - море, воно має стільки літ,
як піску гарячого навколо.
Не затримаєш піщинку у руці,
і краплинку моря не спіймаєш.
Лиш красу навколишню сприймаєш
через всі рецептори душі.
Поступово вечір настає,
у пастель вбираючи навколість.
Сонечко цілує на ніч день.
Місяць вирина з води натомість...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840433
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2019
автор: Tanita N