Зранку сонечко проснулось, з обрію скотилось..
Вмить над річкою попливло, - Ой воно втопилось
Тихо доня, каже ненці,- І що ж нам робити?
Давай разом, вода ж тепла, будемо ловити…
Ледь - ледь руку підняла. А їй ненька, - Доню
Ану швидко, тож опусти, свою долоню
Подивись, мерщій доверху, що хіба не бачиш?
Примруж очі, так легенько,бо за мить заплачеш…
Дивина,- каже доня, - Два сонечка маю
Одне в небі – високо, а з другим скупаюсь..
10.07.2018р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840266
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.06.2019
автор: Ніна Незламна