давай з тобою сядем візаві
і хай між нами тисячі доріг,
лиш ти і я у зрошеній траві
і хай вона торкнеться наших ніг.
між нами теплі колії блищать,
навколо привокзальний антураж,
тут тіні метушаться і спішать,
та це усе розпливчастий міраж.
така вона, акрібія життя,
розставила між нами сотні шпал,
торкнися їх, відчуй серцебиття,
почуй мене, мов потягу сигнал.
ми сидимо разом з тобою візаві,
хоча між нами тисячі ночей,
ми дві частинки яшми у траві,
що сховані від світу і людей.
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840181
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.06.2019
автор: Sukhovilova