захопила чорно-білий сон,
ствердивши ще раз первинність плоті_
перейшла змілілий рубікон_
не лишивши таємниць на потім_
>
світло мертвих зір / крива сосна_
вислизне живим з лещат хто в ранок_
солов’я осанна навісна -
сіль та жар на рану наостанок_
>
ще один пірне у небуття
вичавленим до сухої краплі_
зрадженої тіні співчуття -
епілог дешевого спектаклю_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840120
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.06.2019
автор: Ки Ба 1