прозорий маятник вагання_
остання надтонка струна_
це слово, що сягнуло дна,
короткий спогад невблаганний,
чотири кроки до стіни_
>
внизу - холодні казани_
за хмарами – космічна прірва_
деінде раю чорні діри,
тримайся виміру зневіри,
ховай під погляд крижаний
останню іскру каяття_
>
сповільнене серцебиття_
просвілений порожній мозок_
німого крику відголосок,
заклякла вічність в миті кожній,
чужої істини сміття_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840087
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.06.2019
автор: Ки Ба 1