На межі

На  межіі  позахмарних  мрій,
У  полоні  ілюзій  рожевих
Озирнусь  –  а  повітряний  змій,
Лине  в  небо  на  крилах  червневих.

Озирнусь  –  а  ворожка  в  квітках
На  ромашці  долю  віщує.
Таємничістю  берег  пропах  –
Он  русалка  на  хлопця  чатує.

Наче  килим,  стелить  життя
Чудернацькі  узори  долі.
З  різнокосся  на  нім  вишиття,
Життя  стелить,  а  я  йду  поволі.

А  мені  кажуть:  -  Кинь,  це  пусте,
Ці  дурниці  на  хліб  не  намажеш.
Так  живу:  все  не  те,  і  не  те.
І  сядаєш,  і  знов  пише-в’яжеш.

А  мені  крізь  рожеве  скло,
Скрізь  ввижаються  дивні  миті,
Та,  як  тільки  зніму  його,
Бачу  миті,  які  неумиті.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839980
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.06.2019
автор: Волинянка