Моїй доні

Тримай  свій  розум  завжди  у  спокої,
Най  навкруги  його  усі  втрачають  
Будь  сильна,  мужня,  вірна  наче  воїн,
Що  поклику  і  викликам  достоїн  -
Лише  таких  в  віках  і  поважають.

Нехай  тобі  не  вірить  кращий  друг  -
Час  все  розтавить  на  свої  місця.
Життя  не  танці  і  розваги  волоцюг
Це  піт  і  праця,  це  земля  та  плуг,
Це  наполегливість,  терпіння  що  Творця.  

Ти  маєш  бачити  де  правда,  де  брехня
Де  марнослів,  бравада,  тупість,  заздрість  -
Ти  маєш  зрозуміти  суть  буття,
Час  не  марнуй  —  немає  вороття.
Наповни  його  змістом  —  справжня  радість.

Не  витрачай  часу  на  помсту  —  то  пусте.
Залиш  її  —  своє  серце  не  край.
А  правда  і  в  пустелі  проросте  -
Лише  вона  і  є  оте  святе
А  за  дрібне  —  без  жалю  пробачай.
 
Твердою  будь  в  поразці  і  у  славі,
А  пристрасті  гнуздай  неначе  коней  -
Вони  здебільшого  примарні  і  лукаві
Із  ними  легко  опинитися  в  канаві  -
Сліпі  та  косоокі  купідони.

Не  бійся  помилок,  дрібних  поразок  -
До  досконалості  тоненька  досить  кладка
Леше  мораль  залиш  собі  із  казок.
Дорогу  із  тенет  підкаже  мозок.
Не  бійся  починати  все  з  початку.

25.06.19

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839942
Рубрика: Присвячення
дата надходження 25.06.2019
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)