Бабі Гані - дев’яносто .
Телевізор подивилась,
Тоді враженнями просто
Із сусідкою ділилась:
-Бачу - ресторан старенький:
Труби стелю підпирають,
І народ там теж бідненький,
Всі вечеряють, гуляють…
Раптом дівчина виходить
(Бог забрав у неї розум),
До труби тої підходить
І стає у різні пози.
Музиканти собі грають,
Люди їсти перестали
І на бідну цю дитину
Очі всі повитріщали.
Ту трубу вона хапала,
Чи то біль став дошкуляти –
Привселюдно раптом стала
Одяг на собі зривати.
Потім на трубу полізла,
Там крутилась, роздягалась…
Ви повірте: за хвилину
У самих трусах зосталась!
А як злізла, чоловіки
Навіть в чергу усі стали,
(Співчували, бо каліка)
Гроші всі її давали.
Люди ці були сердешні,
Хто чим міг - допомагали.
Гаманець вона згубила,
То в труси ці гроші пхали.
В ресторані добровільно,
Хоч самі і не багаті,
Дали поміч божевільній –
Хай і в неї буде свято.
Є в людей ще стільки горя,-
Аж зітхнула баба Ганя,-
А я плакала ще вчора,
Що мені одній погано!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839935
Рубрика: Гумореска
дата надходження 25.06.2019
автор: Катерина Собова