чорні гнізда сорок на правічних деревах,
замороки думок у ярмі медитацій,
замотавшись в лахміття німа королева
вже не підступах агломерацій_
>
в усвідомлених снах сіє зерна тривоги,
хижим поглядом зчавлює рештки надії,
переймається вишколом хитрих та вбогих
що від подиху смерті марніють_
>
перша жовч освятила зелену палітру ,
розбігаються геть мимобіжні орбіти,
резонуючи з мантрами п’яного вітру
шелестять врожаї пустоцвіту_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839890
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.06.2019
автор: Ки Ба 1