Навперейми з вітром

А  на  лугу  гнідий  кінь
Пасся  собі  усю  ніч
До  самого  ранку.
У  село  тоді  помчав
Та  біля  воріт  він  став
І  б"є  копитами.

Господаря  виклика,
Щоби  вийшов  до  Гнідка
Та  забрав  до  стайні.
А  ще  краще  осідлать,
В  чисте  поле  поскакать
Усе  далі  й  далі.

Де  зелен-трава  густа,
Не  торкалась  ще  коса,
Хоч  буяло  літо.
Вже  господар  у  сідлі,
Мчить  галопом  кінь  гнідий
Навперейми  з  вітром.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839830
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.06.2019
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський