Вечір виткав зоряну хустину
В напівсонній темній далині,
Скиба золота вгорі світила.
Голос цвіркуна внизу дзвенів.
Зоряна хустина неозора,
Прохолоду жадібно п’ючи,
Вишивала росяні узори,
Умовляла землю відпочить.
14.06.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839812
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.06.2019
автор: Ганна Верес