НАСНИСЬ МЕНІ
А ти, за синім морем, за тихим океаном...
і вечірньою зіркою сяєш у вишині.
місяцем, пливеш на човнику за лиманом,
І кличеш ,мене на мить у зелені гаї .
О, прошу, візьми на лебедине крило!
туди, де немає смутку ,немає печалі.
Де сонечко, усміхається літу над селом...
є безмежний простір ,для пташки удалі.
Виглядаю, жду тебе на березі життя!
вітер, то верх то вниз піднімає срібні хвилі.
на піску, змиває сліди вчорашнього дня
так чаїно кигичуть чайки білокрилі.
Не спиться ,до півночі ...думаю, про тебе!
хочу, зустрічати світанки із тобою.
І у обіймах, заснути під чистим небом...
і слухати, щебет пташки -дзвінкою луною.
Без тебе ,у смутку, журі згораю у вогні!
на серці, не вилікувана рана, біль...
Голубе сивий, веди у роки молоді
нехай дощі ,не сіють на мої шрами сіль.
Явися ,Ангелом у снах... хай радіє душа,
осяй, дорогу ясним світлом між ясних зір.
З небес ,принеси вісточку до вікна...
і словом ,намалюй казку з синіх гір.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839369
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.06.2019
автор: Чайківчанка