Верещак Віктор Олександрович
( 29.11.1971р -13.05.2014р)
Старший сержант 2-го дивизіону 26-ї окремої артилерійської бригади
Никонівка Бердичівського району житомирської області.
Загинув 13 травня 2014-го поблизу села Рівного Генічеського району Херсонської області, під час пересування підрозділу з однієї позиції на іншу в ході навчань, сталася пожежа й вибух в одній з самохідних гаубиць 2С19 «Мста-С»
Він майстром був своєї справи
Та мав ще руки золоті,
І не шукав для себе слави –
Звичайним був собі в житті.
Навчався в Никонівській школі,
А потім шлях свій прокладав,
Не жалкував про те ніколи,
Яку професію обрав.
Його любили й поважали
І друзі, і знайомі всі,
Та плідну працю шанували -
Такі майстри в нас у ціні.
Коли біда прийшла в країну,
Як надворі цвіла весна.
На захист став він України –
Гібридна почалась війна.
І Віктор був одним із перших,
Хто йшов країну боронить.
Не думав він що буде дальше
І скільки залишилось жить.
Під час навчання, на світанку,
Як яблуні в садах цвіли,
Зірвавсь снаряд і наостанку,
Хто був навкруг, всі полягли.
Загинули бійці-солдати,
В небесні подались світи,
Тож їх ми будем пам’ятати,
І Віктор з нами назавжди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839254
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.06.2019
автор: Ольга Калина