Люблю онуків. В них мій ген живе.
Дай Бог, щоб той (я Господа просила!),
Що до любови, істини зове,
В якому сік землі і неба сила.
Люблю онуків. Роду мого нить.
Нехай ростуть і мудрістю повніють.
Хай їм у добрих справах таланить,
Хай їм щасливі обрії видніють.
Люблю онуків. Смуток мій стрижуть,
Сухе коріння радості воложать.
Хай роду честь, як око, бережуть,
Продовжать рід наш і його примножать.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839229
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.06.2019
автор: Крилата (Любов Пікас)