Ось літо,ось тепло-кричу,що сили,
так довго нас дощі й сніги томили.
І сонечко ласкає все живе,що є-
радіє й дякує йому усе живе.
У соломянках люди пораються на покосах,
говорячи-давайте заготовимо "хліб" для худоби.
А крик дітей з річки,що так весело лунає,
ще більше всім про літо красне сповіщає.
Літо,літо-ти є окраса року всього,
не осудіть але моя це думка й слово.
Навірно як тепло панує на дворі,
теплішає у мене на душі.
І біля річки під вербою радію я життю-
ну,що сказать,люблю я цю пору.
Холодний вітерець,що ніжно провіває,
вологий запах річки в душу заганяє.
Хоч десь заобрієм хмарки літають,
вони так про дощик скорий сповіщають.
Але це літо-дощ літу не загроза,
а навпаки,всьому живому допомога.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839227
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.06.2019
автор: Бабич