І що тепер, питає розум???
Думки снують немов шпаки
А був відразу певний кворум
Ми з нею? Ні! Все навпаки...
Ми не знайшли ні спільну мову,
Ні варіантів, ні умов...
Міняю плани на розмову...,
Життя відкрите для обнов.
Відкрите, водночас вразливе
Міняється із часом тиск
З очей незванна сльоза - злива
З грудей зрадливий щурів писк.
Комок невимушений в горлі
Перед очима пелена...
Кину журбу на суходолі
У всьому винна лиш вона.
Бо замість крапок вже сльозинки,
А замість коми слово "Ні"
Гуляють парками сніжинки...
Зима..., прижилася в мені!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839190
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.06.2019
автор: tosikosan